Вісім
Восемь
Вісім днів він її шукав –
Восемь дней он искал ее,
На дев'ятий він спав.
А на девятый уснул.
Заховалась вона у вікні без телефону.
Скрылась она в окне без телефона.
На десятий він знов живий,
На десятый день он снова ожил,
Він співає, але
Он поет, но
Не почує вона ніяк нових пісень.
Она не услышит новых песен.
На одинадцятий день
На одиннадцатый день он забыл, остановился — все!
Він забув, він зупинився — все!
Так швидко минули ті вісім днів –
Они и не заметили, что все давно не так.
Вони не почули, як все змінилося давно.
Зачем ждать?
Навіщо чекати?
Впереди — жизнь, которую нужно взять,
Далі життя, яке треба взяти,
А не смотреть кино.
А не дивитися кіно.
Как свободный сын, дальше он полетит один...
Як вільний син, далі один він полетить...
Вісім днів він до неї йшов –
На девятый нашел.
На дев'ятий знайшов.
Они скрылась в ночи,
Заховалась вона вночі –
Вокруг темнота,
Темно навколо.
На десятый день он снова один.
На десятий він знов один.
Словно разлитый бензин,
Як розлитий бензин,
Высыхают его слова.
Висихають його слова.
Все его дни, тревожные и злые,
Всі його дні неспокійні і злі
Остались никому не нужны...
Залишились просто нічиї.
Так швидко минули ті вісім днів –
Они и не заметили, что все давно не так.
Вони не почули, як все змінилося давно.
Зачем ждать?
Навіщо чекати?
Впереди — жизнь, которую нужно взять,
Далі життя, яке треба взяти,
А не смотреть кино.
А не дивитися кіно.
Как свободный сын, дальше он полетит один...
Як вільний син, далі один він полетить...