Міра
Мера
Міра вогню
Мера огня
В кожного є своя.
У каждого есть своя.
В кожного є міра тепла,
У каждого есть мера тепла,
Але ж тепло для всіх.
Но тепло — для всех.
Я відчував,
Я чувствовал,
Як недосяжна ти.
Как ты недосягаема.
До тебе так, як до зірок,
До тебя, как до звезд,
І ти — одна із них.
И ты — одна из них.
Сьогодні нас двоє, нас двоє,
Сегодня мы вдвоем, мы вдвоем,
І я в останнє кажу: "Не йди"
И я в последний раз прошу — не уходи.
Сьогодні нас двоє, нас двоє,
Сегодня мы вдвоем, мы вдвоем,
Якби сьогодні було завжди, було завжди...
Если бы сегодня длилось вечно, длилось вечно...
Міра вогню
Мера огня
В кожного є своя.
У каждого есть своя.
В кожного є міра життя,
У каждого есть мера жизни,
Але воно для всіх.
Но жизнь — для всех.
Я відкривав
Я познавал
Той незнайомий світ,
Этот неведомый мир,
Я називав ніжним ім'ям
Нежным именем назвал
Кожну з ночей твоїх.
Каждую ночь с тобой.
Сьогодні нас двоє, нас двоє,
Сегодня мы вдвоем, мы вдвоем,
І я в останнє кажу: "Не йди"
И я в последний раз прошу — не уходи.
Сьогодні нас двоє, нас двоє,
Сегодня мы вдвоем, мы вдвоем,
Якби сьогодні було завжди, було завжди...
Если бы сегодня длилось вечно, длилось вечно...
Хто, як не ти,
Кто, как не ты,
Навчила нас
Научила нас
Бути удвох?
Быть вдвоем?
Сильним до сліз
Стойким к слезам
Був до кінця.
Я был до конца.
Ніколи вниз
Вниз — никогда,
Тої весни...
Той самой весной...
Хто, як не ти,
Кто, как не ты,
В моїх очах
В моих глазах
Встигла знайти
Успела найти
Міру вогню,
Меру огня,
Кимось заховані сліди.
Кем-то спрятанные следы.
Якби сьогодні,
Если бы сегодня,
Якби сьогодні
Если бы сегодня
Було завжди...
Длилось вечно...